- Що Ви читали останнім часом? Ваші враження?
- Осінь для мене – час густої, щемкої ностальгії. О цій порі хочеться взяти до рук твір, який перекине хиткий місточок у минуле, з яким пов’язані приємні спогади. Тому полюбляю читати Костянтина Паустовського, зокрема роман «Романтики», а ще – Степана Васильченка «Осінні новели» та оповідання. А нинішнього вересня додав ще й Олексу Гуреїва: романи «Друзі не зраджують» та «За снігами білими». Валентина Тарнавського «Міські мотиви». Мінорна, талановито написана проза імпонує осіннім думкам та настроям, урівноважує.
З прочитаного недавно – Марія Парр «Вафельне серце». Як на мене, то є чудова річ. Після якої захотілося перечитати «Кульбабове вино» Рея Бредбері. Сподобалися «Миколчині історії» Марини Павленко.

- Як обираєте книжки для читання?
- Книги для читання обираю за настроєм, за станом, за потребою душі. Читання – це завжди свято роздумів, вражень, підтвердження власних думок та переживань. А щоб свято вдалося, звісно, що про це слід подбати завчасно. Я намагаюсь дбати, якщо дозволяють кошти. Щоправда букрідер цю справу суттєво полегшує. Але паперовий варіант приваблює більше.

- Що можете порадити для читання іншим?
- Важко дати пораду, не знаючи уподобань, літературних смаків. Тому порадив би просто більше читати й залучати до цього дітей. Немає коштів на книги? Дякувати Богові, у нас ще вціліли бібліотеки і, здається, їхні фонди сяк-так поповнюються видавничими новинками.